ухиля се

См. также в других словарях:

• ухиляння — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

• ухилятися — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• лінивий — а, е. 1) Схильний до лінощів, який не любить працювати, ухиляється від роботи; ледачий (у 1 знач.). || у знач. ім. ліни/вий, вого, ч. Той, хто лінується, не любить працювати, ухиляється від роботи. || до чого, на що. Який не бажає робити що… …   Український тлумачний словник

• дезертир — а, ч. Той, хто вчинив дезертирство. || перен., зневажл. Той, хто нехтує своїми громадськими або службовими обов язками, ухиляється від праці …   Український тлумачний словник

• міфофобія — ї, ж. Нав язлива боязнь сказати неправду, внаслідок чого хворий ухиляється від спілкування з людьми …   Український тлумачний словник

• сачок — I чка/, ч. Сітка для ловлі риби, комах і т. ін., що має форму конусоподібного мішка, натягнутого на обруч або чотирикутну раму і прикріпленого до довгого держална. II чка/, ч. 1) Зменш. пестл. до сак II. 2) жарт. Лінивий хлопець, який ухиляється… …   Український тлумачний словник

• тіньовий — а/, е/. 1) Прикм. до тінь 1). || Який є тінню. 2) Стос. до тіні (у 2 знач.); від якого утворюється густа тінь. || Який знаходиться в тіні, не освітлений сонцем. || Який добре росте, розвивається в затінених місцях; який не любить сонця (про… …   Український тлумачний словник